Аналізуємо підсумки 986-го дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Російські війська просунулися на південний захід від Селидово - в районах Новоолексіївки, Новодмитрівки та Вознесенки. Про це повідомляє Український військовий паблік Deep State.
При цьому, як видно по його карті, бої підійшли до села Сонцівка, за добу фронт присунувся до села на два кілометри. Це важливий населений пункт, захоплення якого відкриває росіянам шлях до траси Запоріжжя-Курахове на захід від Курахівського водосховища.
Український військовий Станіслав Бунятов повідомляли, що вночі росіяни вже прорвалися до Сонцівки, але під ранок були звідти вибиті. На його думку, мета противника - вийти від Сонцівки на Старі Терни біля водосховища на захід від Курахового.
Офіцер ЗСУ із позивним "Алекс" також підтверджує, що росіяни "нахропом" вийшли до Сонцівки.
Російські паблики заявляють, що, крім прориву до Сонцівки, з іншого боку на Старі Терни йде наступ зі сходу через Берестки, які, як стверджується, вже наполовину захоплені (українські військові цього не підтверджували, але писали вчора, що росіяни захопили пагорб на північ від Берестків).
Російські паблики також сьогодні заявили про захоплення Новоолексіївки на захід від Селідово - публікуючи відео із встановленням прапора на селі (це підтвердив і український офіцер "Алекс"). І кажуть про штурм сусідньої Юріївки.
Тут важливо розуміти, що на цій ділянці йдеться вже не про курахівський напрям, а про настання від Селидового у бік Дніпропетровської області на південь від Покровська. Не виключено при цьому, що намагатимуться обійти Покровськ із західного боку. Або ж продовжувати рух у бік Дніпропетровської області, про ймовірність чого "Країна" вже розповідала.
На південь від Курахового росіяни вже за вісім кілометрів від траси Запоріжжя-Курахове (тиждень тому було 11 кілометрів). За даними Deep State, вони просунулися у районі Максимівки.
При цьому український боєць із позивним "Мучною" пише, що війська противника з боку Максимівки дійшли вже до села Сухі Яли і ведуть за них бої - що вже за шість кілометрів від зазначеної траси.
Також український боєць підтверджує дані російських пабліків про вхід росіян до села Успенівка з боку Трудового.
Тобто, на південних підступах до Курахового почалися бої на річці Сухі Яли, причому вже на двох ділянках (крім розташованої на схід від Катеринівки).
Річка - природна водна перешкода, де зручніше тримати оборону. Але чи стримає вона російський наступ на Курахове, побачимо найближчими днями.
Російські та українські паблики також сьогодні пишуть про те, що росіяни перейшли у наступ у Курській області на кількох ділянках. Але подробиць цих боїв поки що немає.
До обстрілу. Російські війська завдали ударів безпілотниками по об'єктах енергетики у Житомирській та Рівненській областях, там запроваджували аварійні відключення. Також уламки збитих дронів сьогодні викликали пожежі у шести районах Києва. Горіли будинки, підприємство, СТО, бізнес-центр та інші об'єкти. Двоє людей постраждали.
Вдень був сильний удар по Запоріжжю, загинула одна людина, понад десять людей отримали поранення. Днями на Запоріжжі теж був приліт, де загинули семеро людей. Місто піддається щоденним бомбардуванням.
Який план Трампа щодо України?
Західні ЗМІ намагаються змоделювати, що новообраний предент США Дональд Трамп почне Україною.
Агентство Associated Press проаналізувало публічні заяви Трампа після того, як він оголосив про плани балотуватись у президенти. Виходячи з цього, видання робить висновок, що Трамп спробує покласти край війні в Україні і проводитиме політику військового невтручання.
При цьому агентство уточнює, що спосіб завершення війни в Україні Трамп жодного разу не озвучував.
The Wall Street Journal дає більш детальну інформацію. Журнал поговорив із джерелами в оточенні новообраного президента і з'ясував, що радники пропонують Трампу заморожування війни по лінії фронту, "закріплення" за Росією захоплених територій, демілітаризовану зону та зупинку інтеграції Києва до НАТО на 20 років.
Видання пише, що радники Трампа із зовнішньої політики пропонують йому різні рішення щодо України. Але всі вони пов'язані з різким відходом від концепції підтримки "скільки потрібно" і дозволу Києву диктувати, коли розпочинати мирні переговори.
Радники республіканця "одностайно" рекомендують заморозити конфлікт, залишивши за Росією приблизно 20% території України та "тимчасово призупинити" спроби вступу Києва до НАТО.
За однією з ідей, Київ обіцяє не вступати до НАТО протягом як мінімум 20 років. В обмін на це США продовжать постачати Україні зброю.
Також після заморозки по лінії фронту пропонується встановити між військами України та РФ демілітаризовану зону завдовжки 800 миль (1287 кілометрів). Хто її контролюватиме, поки неясно. Обговорюються варіанти запровадження миротворчих сил без участі військ США та будь-яких фінансованих ними структур, включаючи ООН.
Видання нагадує, що ідею демілітаризованої зони раніше відстоював майбутній віце-президент Трампа Джей Ді Венс.
При цьому основний тягар військового постачання Києва переходить на Європу.
"Ми можемо провести навчання та надати іншу підтримку, але ствол зброї буде європейським... Ми не відправляємо американських чоловіків і жінок підтримувати мир в Україні. І ми не платимо за це. Нехай це зроблять поляки, німці, британці та французи", - сказав один із членів команди Трампа.
Повідомляється, що сам Трамп ще не затвердив якийсь конкретний мирний план, і різні фракції й надалі боротимуться за вплив на його зовнішню політику. Але сам обраний президент "прагне якнайшвидше закінчити війну, навіть якщо це означає примус Києва до значних поступок".
У Трамп таких ідей ніхто не підтверджував. Однак вони приблизно збігаються із заявами різних членів його команди, які були зроблені у різний час. Наприклад, щось подібне говорив уже згаданий Венс, а також Річард Гренелл, який за Трампа був виконувачем обов'язків директора національної розвідки.
Зараз Wall Street Journal називає Гренелла одним із прихильників ідеї заморозити війну по лінії фронту і залишити за Росією захоплені території - із "заморозкою" заразом і питання вступу Києва до НАТО.
Цікаво, що Гренелл є одним із трьох кандидатів у держсекретарі США при Трампі. Про це ходили чутки і раніше, а сьогодні написала газета Politico. За її даними, ім'я Гренелла та ще двох за обідом із консерваторами озвучив колишній радник Трампа з нацбезпеки Роберт О'Брайєн.
Двоє інших - сенатори Марко Рубіо (якому цю посаду і раніше пророкували ЗМІ) та Білл Хагерті.
До речі, Рубіо вчора заявив, що війна в Україні "зайшла в глухий кут" і її треба зупинити. "Я думаю, що українці були неймовірно хоробрими і сильними, коли протистояли Росії. Але, зрештою, те, що ми тут фінансуємо, – це патова війна, і вона має бути доведена до кінця. Я думаю, що тут має бути здоровий". сенс. Україні знадобиться 100 років, щоби відновити країну", – сказав сенатор в ефірі Today.
Що ж до Білла Хагерті, то це украй правий трампіст, який був у першу каденцію Трампа його послом у Японії.
Хагерті був серед республіканців Сенату, які наприкінці квітня проголосували проти допомоги Україні - незважаючи на те, що цей законопроект тоді вже підтримала Республіканська партія, і він був за підсумком прийнятий.
Тобто вже зараз список можливих кандидатів у держсекретарі США показує, що Трамп справді може взяти курс на згортання війни в Україні, хоча, як ми писали, гарантій, що саме так буде на 100% немає.
При цьому, хоча ні "план Трампа", ні зазначені кандидатури "миротворців" поки що офіційно не підтверджені, інформація, що надходить, вже викликає реакцію в Києві.
Реакція України на прихід Трампа
Володимир Зеленський сьогодні заявив, що провів "відмінну" телефонну розмову з Дональдом Трампом. Його перемогу Зеленський назвав "історичною", а виборчу кампанію "вражаючою".
"Провів чудову телефонну розмову з президентом Трампом і привітав його з історичною та переконливою перемогою - цей результат став можливим завдяки його вражаючій виборчій кампанії. Відзначив його родину та команду за їхню чудову роботу. Ми домовилися підтримувати тісний діалог і розвивати нашу співпрацю. Сильна і тверда. лідерство США є життєво важливим для миру та для справедливого світу", - написав Зеленський.
Пізніше, вже виступаючи у Будапешті на саміті Європейської політичної спільноти, український президент додав, що своїм баченням ситуації в Україні Трамп під час бесіди не поділився. "Звичайно, ми ще не можемо знати, якими будуть його конкретні дії. Але сподіваємося, що Америка стане сильнішою", - заявив Зеленський.
При цьому він сказав промову, в якій повторив свої традиційні меседжі щодо війни - що світ не може бути досягнутий ціною поступки Україною своїх територій, що Захід має дати більше зброї, посилити санкції, видати Києву російські активи і що потрібно дотримуватись того формату дипломатії, який Київ здійснює у рамках "саміту світу".
Те, що це прозвучало вже після перемоги Трампа та його телефонної розмови із Зеленським, говорить про те, що сторони справді навряд чи обговорювали щось по суті. Також характерно, що український президент вирішив "нагадати" публічно – мабуть, у тому числі й Трампу – свою позицію після закінчення війни. Особливо на тлі публікацій про "плани Трампа" про заморожування війни лінією фронту.
Тобто в Києві явно побоюються, що США можуть змінити концепцію підтримки України, але поки не мають наміру змінювати свою позицію. І тут варто нагадати нещодавню заяву Зеленського - в інтерв'ю південнокорейським ЗМІ він сказав, що якщо Трамп захоче завершити війну, змусивши Україну поступитися своїми територіями, то у нього "нічого не вийде".
"Країна" вже аналізувала позицію США у цій війні та писала, що там є сили – зокрема серед республіканців – які виступають проти припинення війни по лінії фронту та за посилення допомоги Україні. На них, швидше за все, орієнтується українська влада, говорячи про те, що треба воювати далі. І, як бачимо, публічно ця концепція не змінюється навіть після приходу Трампа.
Як повернення Трампа до влади змінить розклади в Україні, ми аналізували тут.
Бумеранг по Шольцю та ЄС
Несподіваний "вітер змін" після перемоги на виборах Трампа повіяв у Німеччині. У день обрання республіканця там розвалилася правляча коаліція. Це загрожує достроковими виборами до Бундестагу.
Але цікаво, що цю кризу провокує сам канцлер Шольц. Він відправив у відставку міністра фінансів та лідера партії-партнера з коаліції ВДП Лінднера, очевидно, розуміючи, що це означатиме вихід вільних демократів з коаліції та її розвал. Що й сталося.
Формальні претензії до ліберала Лінднера – пропозиції "порізати" витрати, у тому числі і на виплати допомоги Україні, щоб збалансувати бюджет та знизити держборг. У відповідь Шольц у досить жорсткій формі оголосив про відставку міністра. Після цього уряд залишили його однопартійці.
Така поведінка Шольца видається парадоксальною. Його партія СДПН має нині погані рейтинги, а тому, здавалося б, не в її інтересах вести справу до дострокових виборів, які вона швидше за все програє.
Однак у діях канцлера є логіка, якщо виходити з того, що він вирішив сам скинути з себе тягар влади та якнайшвидше. Не чекаючи намічених на осінь наступного року виборів.
Найімовірніша причина, чому Шольц це хоче зробити – перемога Трампа, яка могла спонукати канцлера поквапитися з відходом.
Масштаб проблем, який постає перед Німеччиною і загалом перед ЄС, після перемоги Трампа настільки величезний, що далеко не кожен готовий взяти на себе відповідальність їх вирішувати. Натомість у багатьох може виникнути бажання якнайшвидше "відскочити" убік, щоб ці проблеми вирішував хтось інший. Тим більше, можливо, що правоцентристам із ХДС (а саме вони, ймовірно, прийдуть до влади після виборів) легше буде порозумітися з Трампом, ніж лівому соціал-демократу Шольцю.
Проблеми перед Німеччиною виникнуть багатошарові. Найочевидніша з них – загроза торговельній війні між США та ЄС. Трамп не приховує, що вважає Євросоюз та Німеччину не стільки союзниками, скільки небезпечними конкурентами, які продають у США товарів більше, ніж купують американські, формуючи для Штатів велике негативне торгове сальдо. Також Трамп та його соратники звинувачують Європу в тому, що вона переклала на США всі витрати на власну безпеку, і це потрібно терміново змінювати. Тому, не виключено, що вже незабаром Німеччина та ЄС зіткнуться із запровадженням американцями торгових мит на свої товари та одночасно з необхідністю збільшення витрат на оборону. При тому, що ситуація з бюджетом і так напружена.
Це може мати тяжкі наслідки для німецької економіки. Вона і так переживає зараз далеко не найкращі часи. У тому числі через розрив економічних зв'язків з Росією - різке зменшення поставок дешевого газу і втрати російського ринку для німецьких товарів. Проте, за рахунок "профіцитної" торгівлі зі Штатами німецька економіка все ж таки трималася на плаву. Якщо ж цей фактор буде Трампом обнулений, то повномасштабна економічна криза в Німеччині та ЄС стане цілком ймовірною.
Це, не виключено, матиме і геополітичні наслідки. Торгова війна зі США та наростаючі економічні проблеми можуть дати можливість РФ і Китаю зіграти у свою гру на цих протиріччях, щоб "відтягнути" ЄС від Америки. Зараз це здається, звісно, неймовірним. Але якщо торговельна війна між Європою та Америкою стане реальністю, то навіть найрізкіші розвороти європейської політики не здаватимуться фантастикою.
Втім, не факт, що Трамп вирішить відразу максимально посилити політику щодо ЄС. Навіть, щоб не штовхати її до Росії і до Китаю.
Однак його прихід до влади створює ситуацію вкрай тривожної невизначеності для європейців. Що, мабуть, і спонукало Шольца прискорено готуватися "на вихід".
І ще один момент. Різка зміна ситуації у західному світі після перемоги Трампа може спричинити турбулентність і в європейських суспільних настроях, посилити позиції крайніх "антиелітних" партій. І це створює невизначеність щодо підсумків дострокових виборів у Німеччині, якщо вони відбудуться.
Альтернатива для Німеччини та союз Сари Вагенкнехт можуть отримати серйозний результат, який ускладнить формування нового уряду навколо "респектабельних" партій на кшталт ХСС, і загалом створить нову політичну реальність у країні.
Зміни реальності побоюються і загалом у Євросоюзі, а також у НАТО.
Європейські лідери, які зібралися сьогодні в Будапешті, закликали Трампа уникати торговельних воєн, продовжувати підтримку України та утримуватись від порушення світового порядку, передає Reuters.
"У наших інтересах, щоб автократи цього світу отримали дуже чіткий сигнал про те, що це не право сили, а верховенство закону", - заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн щодо України.
Генсек НАТО Марк Рютте закликав розглядати Україну як проблему не лише Європи. А партнерство Росії з Північною Кореєю назвав "загрозою не лише європейській частині НАТО, але й США".
Як перемога Трампа вже почала впливати на Європу, ми писали тут.