Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який зобов'язує банкірів давати Національній поліції всю інформацію про рахунки та платежі під час скоєння злочинів.
Українські банки та небанківські фінустанови (насамперед платіжні організації) почнуть ділитися клієнтською інформацією з Національною поліцією. Сьогодні, 6 листопада, президент підписав законопроект №11043, ухвалений на початку жовтня Верховною Радою - "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення функцій Національного банку України щодо державного регулювання ринків фінансових послуг".
Документ посилює вимоги та штрафи до фінансистів, розширює повноваження Нацбанку, а головне - зобов'язує платіжні організації надавати потрібні поліції дані на письмову вимогу правоохоронців.
Це не автоматична передача фінансової інформації про все та про всіх. Ідеться про відповіді на конкретні запити Нацполіції у відкритих кримінальних справах за наявності ознак кримінального злочину. У законі перераховані види кримінальних статей, у яких розкриватимуться дані.
"Інформацію про заходи реагування постачальника платіжних послуг у разі надходження від органів Національної поліції України письмового (електронного) запиту про вчинення платіжної операції користувача, якщо така операція містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 190–192, 200, 361, 362-36 Кримінального кодексу України", - буквально йдеться у документі.
Перелічені статті КК стосуються грошових крадіжок/заволодіння коштів обманом (ст.185, 192), шахрайства (ст.190), незаконних переказів/дій з рахунком (ст.200) та зламування інформаційних мереж банків та інших платіжних організацій (ст.361, 362, 363).
Очікується, що отримана інформація допоможе поліцейським, насамперед підрозділу Кіберполіції, боротися із шахрайством. Від зломів систем даних та карткових рахунків до обману українців, у яких зникають гроші через шахраїв.
З цією метою правоохоронці зможуть отримувати у фінустанов не лише відомості про їх клієнтів, які беруть участь у злочині – жертви, підозрювані: ПІБ, номер картки/рахунку, вид операції. Але також дані про їхню геолокацію, щоб з'ясувати їх територіальне розташування. Повний список даних, які будуть розкриватися, щоб швидко встановити всіх підозрюваних/постраждалих у розкрадання коштів, учасників платіжної операції, широкий:
- ПІБ, назва юридичної особи, задіяних в операції.
- Ідентифікаційний код (або ЄДРПОУ) учасників усіх підозрюваних.
- IP-адреса учасників.
- Дані геолокації.
- Фактична адреса пристрою, що використовується для здійснення операції.
- Дані про додаток, в якому було здійснено платіж.
- Адреса каси, де було здійснено платіж.
- Дані про постачальника платіжних послуг - банк, небанківська організація та інші учасники.
- Ідентифікатор платіжного пристрою.
- Унікальний ідентифікатор платника та номер електронного рахунку платника.
Нагадаємо, що багато банків ще до повномасштабної війни зробили обов'язковою функцією відстеження геолокації своїх клієнтів. Без включення функції геолокації людям не дають здійснювати операції через мобільні програми, завдяки чому фінансисти можуть відстежувати пересування користувачів.
Нагадаємо, у клієнтів Приватбанку продовжують красти гроші з рахунку через компанію із США.