Світовий ринок продовольства лихоманить.
За останній місяць суттєво подорожчав рис. Неврожай цієї культури зараз у кількох країнах, котрим рис є основним продуктом харчування. У липні Індія - один із найбільших світових постачальників запровадила заборону на експорт білого рису після того, як він подорожчав на внутрішньому ринку країни на 11,5%.
Заборона буквально відразу ж позначилася на світових котируваннях.
Але рис – лише початок. На тлі блокування зернових угод на світовому ринку дорожчають також пшениця та кукурудза.
"Після зупинки зернового коридору зерно на світових біржах підскочило в ціні на 8-12%, і високі ціни в найближчому майбутньому триматимуться", - каже голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін.
Щоб компенсувати дефіцит рису та збити зростання цін на продовольство, Індія веде переговори з Росією щодо імпорту дуже великої партії пшениці, - повідомив Reuters. Йдеться про закупівлю 9 мільйонів тонн зерна (за іншими даними - до 15 млн тонн). Як пише Reuters, Індія може отримати суттєві знижки – 25-40 доларів на тонні.
При цьому, як очікується, угода матиме міжурядовий характер (при закупівлі такої великої партії пшениці на вільному ринку її вартість різко зросла б).
Якщо угода з Індією щодо зерна відбудеться, це дозволить Росії різко наростити експорт урожаю.
Як і продовження зернового коридору у новому форматі, яке може відбутися вже днями. Як пишуть ЗМІ, Росія, Туреччина та Катар готують нову угоду замість зернової угоди. По ньому російське зерно під егідою ООН за гроші Катару може піти до бідних країн, переважно, африканських.
Росія, незважаючи на те, що, як кажуть у Москві, санкції їй "заважали" експортувати продовольство, минулого сезону вже поставила рекорд із зернових постачань.
Тепер же, з урахуванням нових обставин, зернові продажі РФ можуть ще більше зрости (з 1 липня, коли зупинився зерновий коридор, РФ уже збільшила експорт у 1,6 раза).
Російське зерно входить до однієї групи з українським та казахським, все це – причорноморське зерно. Росія, Україна та Казахстан і раніше конкурували за світові ринки збуту. Тепер російське зерно може помітно потіснити українське, навіть якщо коридор працюватиме (адже логістика українського зерна все одно залишається досить дорогою).
Плюс Росія, значно збільшивши свою частку у світовому експорті пшениці (вона може досягти 25%, якщо угоду з Індією на 9 млн тонн буде укладено), отримає ще один важіль геополітичного впливу – зерновий. Який може стати навіть більш вагомим, ніж нафтовий та газовий.
І його Москва, напевно, спробує використати, щоб ще більше зміцнити зв'язки з країнами незаразного світу, що залежать від імпорту продовольства, і налаштувати їх проти України. Наприклад, на темі загрози блокування чорноморських портів РФ (які є головним маршрутом для експорту зерна) через морські атаки ЗСУ.
Характерно, що Індія не покликала президента України на саміт G20. Чи пов'язано це з обговоренням угоди щодо пшениці з РФ чи ні - точно сказати поки що не можна. Але сам собою сигнал показовий.
Розбиралися, як змінюється зерновий ринок у світі і що означає посилення позицій Росії на ньому для світу та України.
Рисова паніка
В Азії вирує Ель-Ніньо - природне явище, що провокує глобальний перепад температур (переважно посухи). В останні сім років подібних катаклізмів у цьому регіоні не було, а тепер, як прогнозує Всесвітня метеорологічна організація, Ель-Ніньо затримається в Азії, мінімум, до кінця цього року.
Це вже спровокувало проблеми з урожаєм рису – основною продовольчою культурою для багатьох азіатських країн, у тому числі Індії, яка є одним із найбільших світових експортерів рису (її частка на світовому ринку – понад 40%). Головна загроза для рисових плантацій – посуха, яку приніс Ель-Ніньо.
Індія ще в липні запровадила заборону експорту білого рису (після того, як він подорожчав на внутрішньому ринку на 11,5%). Наприкінці того ж місяця ОАЕ на чотири місяці зупинила експорт та реекспорт рису. А на початку серпня влада Таїланду закликала місцевих фермерів скоротити посіви рису через проблеми з водою. В'єтнам, що природні катаклізми торкнулися менше, навпаки, планує збільшити експорт. Але цих обсягів буде замало. У цілому ж рис вже стає дефіцитним, а цінники на нього різко пішли вгору.
Рис зараз торгується близько 650 доларів за тонну, це найвищі ціни на останні десять років.
За даними ФАО (продовольча організація ООН), продовольчий індекс рису в липні зріс, порівняно з червнем, на 2,8%, а якщо порівнювати з торішнім показником - майже на 20%. Різке подорожчання рису стало одним із основних факторів підвищення загального продовольчого індексу (на всі продукти). У липні він підскочив одразу на 1,3% – до 123,9 пунктів.
І поки незрозуміло, що буде з рисом далі. За оцінками аналітиків, посіви цієї культури нинішнього сезону вдвічі нижчі, ніж минулого.
"Щоб компенсувати дефіцит рису, Індія шукає можливості для збільшення імпорту інших видів продовольства, зокрема пшениці", - говорить Пензін.
За даними Reuters, Індія зараз веде переговори з Росією щодо імпорту великої партії пшениці. Йдеться про закупівлю 9 мільйонів тонн зерна (за іншими даними - до 15 млн тонн). Як пише Reuters, Індія може отримати суттєві знижки – 25-40 доларів на тонні. Рішення щодо угоди очікується за кілька тижнів.
"Індія вже наростила торгівлю з Росією в 11 разів, за останні півроку обсяги закупівлі російської нафти зросли у 8 разів. Зрозуміло, що якщо РФ запропонувала хороші знижки, Індія довго думати не буде - забере все, їй це дуже вигідно", - зазначив він. Пензин.
"Логістика, в тому числі, зернова, з Росії до Індії, налагоджена, як і розрахунки в обхід долара та євро. А падіння рубля робить ціни на російську пшеницю ще цікавішими", - додав фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
"Раніше ми теж постачали зерно до Індії, як і до інших країн Південно-Східної Азії. Тепер же, з урахуванням війни та обмежень для нашого експорту, Росія може суттєво нас потіснити на цих ринках збуту. І повернутися на них буде не так просто", – каже Пензін.
Як Росія намагається "замістити" українське зерно
Окрема інтрига – по зерну.
Ціни на нього після виходу Росії із зернової угоди підскочили на 8-12%, і, як каже Пензін, у найближчому майбутньому будуть високими. МВФ оцінив можливе зростання цін на зерно у 15%,
На думку представника ФАО Максимо Тореро, цього року відбудеться черговий стрибок світового імпорту продовольства (зокрема зерна). Постачання зростуть на 1,5% і досягнуть майже 2 трлн доларів. У зоні ризику – країни на південь від Сахари, яким уже зараз не вистачає продовольства. Загалом, за даними ФАО до "гарячих точок голоду" відносяться Ефіопія, Судан, Нігерія, Сомалі, Афганістан, Ємен та інші країни.
Головне питання – що буде із зерновою угодою. Україна активно налагоджує альтернативні маршрути, але там дуже дорога логістика.
"Наші експортери мають намір вийти на 4 млн тонн на місяць. Але є ще питання ціни, а з урахуванням дорогої логістики та конкуренції на світовому ринку, говорити про високу чи хоча б достатню маржу наших аграріїв не доводиться", - каже Шевчишин.
Високопосадовець одного з профільних міністерств зазначив, що без відновлення роботи зернового коридору "дунайський шлях" не врятує.
Перспективи відновлення зернового коридору мали обговорити на зустрічі Ердогана та Путіна. Але коли вона буде незрозумілою.
Тим часом у ЗМІ надходять повідомлення, що операцію готуються відродити, але вже без участі України.
У розпорядження Bild потрапило службове листування між МЗС та посольствами Росії та Туреччини з 21 липня по 8 серпня.
З листів випливає, що зараз Росія, Туреччина і Катар працюють над новою тристоронньою угодою щодо зерна, яка має прийти на зміну тому, хто припинив свою дію.
Пропонується постачати російське зерно до бідних країн, переважно в Африці. Туреччина виступить як організатор, Катар - як спонсор постачання. У листуванні глава МЗС Туреччини Хакан Фідан просить Росію відновити при цьому колишню зернову угоду, щоби зерно постачалося і з України. За інформацією Bild, нова угода може бути укладена вже найближчим часом.
Також у публікації йдеться, що зерно може постачатись і з України. Але конкретної інформації з цього приводу наразі немає. Хоча не можна виключати, що росіяни погодяться на відновлення роботи зернового коридору за участю України, якщо отримають у рамках цієї угоди гарантії на оплату постачання великих партій свого зерна до Африки.
Росія відразу ж після виходу із зернової угоди прямо заявила, що готова "замістити" Україну на світовому ринку. І з 1 липня, коли зерновий коридор остаточно зупинився, РФ уже відвантажила на експорт близько 3.3 млн тонн, що в середньому 1,6 рах більше, ніж за аналогічний період минулого року. Наприклад, до Саудівської Аравії експорт зріс у 2,3 рази (до 428 тисяч тонн), до Єгипту - на 85%.
"Якщо раніше ми займали на зерновому ринку Єгипту близько 30%, то зараз – не більше 9%", – каже Пензін.
Також Росія розширює географію експорту – відвантажує зерно до Судану, Катару та інших країн.
Віце-прем'єр-міністр Росії Вікторія Абрамченко заявила, що в 2023-2024 маркетинговому році РФ може відправити на експорт до 60 млн. тонн зерна (раніше прогнозувалося 50-55 млн.). Також очікується, що Росія цього року збере більший, ніж озвучувалося раніше врожай – 130 млн. тонн замість 123 млн.
Зазначимо, що такий самий обсяг - 60 млн тонн - Росія експортувала і минулого маркетингового року. При цьому раніше обсяги поставок російського зерна на світовий ринок були набагато скромнішими. Скажімо, у 2021-2022 маркетинговому році трохи більше 38 млн., роком раніше 49 млн. тонн (в Україні заявляли, що частина приросту експорту сталася за рахунок продажу українського зерна із захоплених територій).
Зважаючи на все, Росія збирається брати не лише обсягами, а й ціною. Нещодавно до Держдуми внесли законопроект, яким пропонується наділити уряд повноваженнями дозволяти експорт зерна та добрив "дружнім країнам" зі зниженим митом або взагалі без нього.
"Росія активно намагається витіснити наше зерно з традиційних для українського експорту ринків збуту, перш за все, Південно-Східної Азії та Африки. Та ж Індія, куди російське зерно може піти з великим дисконтом - яскравий приклад. Як і Єгипет, де частка українського зерна впала більш ніж утричі", - каже Пензін.
Але, за його словами, лише російського зерна без українського для африканських країн не вистачить. Плюс - Росія постачає переважно продовольчу пшеницю, тоді як "фішка" України - фуражна пшениця і кукурудза (вони йдуть, зокрема, на корм худобі).
Проте Росія може спробувати вибити наших експортерів (або суттєво їх потіснити) з найвигідніших ринків, зокрема, перехопити державні контракти, які вважаються одними з найвигідніших. І повернути втрачені позиції нелегко. Тим більше, що поки що неясно на які обсяги виробництва (і експорту) Україна може розраховувати найближчими роками.
"Частина територій замінована, Каховське водосховище зруйновано, завдано колосальної шкоди сільськогосподарським землям. І коли вдасться вийти на колишні значення або перевищити їх - питання відкрите", - зазначив Пензін.
Зерновий важіль
Є ще один аспект.
Якщо відбудеться угода на постачання пшениці Індії і якщо запрацює схема постачання зерна до Африки за участю Катару та Туреччини, то це призведе до серйозного зростання частки РФ на світовому ринку продовольства. Особливо – пшениці.
З липня 2022 року до квітня 2023 року (минулий маркетинговий рік) Росія експортувала понад 41 млн тонн пшениці (при загальному обсязі світового експорту близько 200 млн тонн за даними ФАО). Прогноз на нинішній рік не менший. Якщо до цієї цифри додатися ще 9 млн. тонн пшениці для Індії, то частка РФ у світовому експорті цієї сільгоспкультури складе 25%. Це величезна частка ринку, яка може стати для Росії фактором геополітичного впливу навіть сильнішою за нафту і газ.
Крім того, у такій ситуації блокування, у разі посилення морських атак ЗСУ, чорноморських портів Росії, через який іде основний потік експорту продовольства, може призвести до різкого зростання вартості продовольства в усьому світі та дозволити росіянам спробувати настроїти проти України незахідні країни, ще більше зміцнивши їх зв'язки України з РФ. Та й на Заході навряд чи.
У ЗМІ вже з'являються оцінки, що розширення зернового експорту Росії (зокрема і через угоду з Індією) може стати чинником тиску Україну з метою не активізувати морську війну проти РФ, ніж блокувати її порти і продовольчий експорт.