Президент Володимир Зеленський презентував у Верховній Раді "план перемоги". Презентація була неповною: глава держави озвучив лише п'ять пунктів, до трьох із яких є "таємні доповнення", які він не розголошує.
У короткому переказі зміст відкритих пунктів такий: запрошення України до НАТО "зараз" (тобто ще до закінчення війни), ведення військових дій на території РФ (у тому числі й дозвіл на удари далекобійною зброєю зброєю вглиб Росії), розміщення в Україні " комплексного неядерного стратегічного пакету стримування" (під цим розуміються або західні ракетні системи, або якийсь контингент військ НАТО на українських базах), залучення західних компаній до розробки цінних корисних копалин в Україні та посилення антиросійських санкцій, повоєнне заміщення силами ЗСУ американських частин, дислокованих у Європі.
Послухати план перемоги зібралося все воєнно-політичне керівництво України. Фото: Telegram-канал Верховної Ради
За словами Зеленського, план – це "міст" до реалізації т.зв. "формули світу", що передбачає виведення російських військ на кордони 1991 року.
Але реалізація ПП "залежить" від західних партнерів. Якщо почати "рухатися з планом" зараз, то, можливо, вдасться завершити війну "не пізніше наступного року", стверджує Зеленський. ЗМІ пишуть, що він відповідь Заходу 3 місяці на реалізацію плану (звіт пішов із вересня).
Але досі ключові союзники Києва – США, Великобританія, Франція, Німеччина, Італія – публічно не підтримали план перемоги. Більше того, коментарі поки що йдуть досить негативні. Наприклад, генсек НАТО Рютте заявив, що Альянс не може підтримати усі пункти плану. У США заявили, що про запрошення України до НАТО поки не йдеться. А канцлер Німеччини Шольц заявив, що його позиція щодо заборони на передачу німецьких далекобійних ракет Україні залишається чинною. У Білому домі також заявили, що позиція щодо заборони на удари "дальнобоєм" по РФ "не змінилася і не зміниться".
У зв'язку з цим презентація "плану перемоги" викликала вкрай неоднозначні трактування у спостерігачів, багато з яких його розцінили як набір нездійсненних побажань. Додала олії у вогонь дискусії та заяви Зеленського щодо допуску західних компаній до освоєння природних ресурсів України (фактично, зізнається, що Київ готовий розплатиться за допомогу у війні природними багатствами країни), обіцянки замінити українською армією американські війська в Європі (що вже породило коментарі, що Україна приміряє на себе роль "стани-ЧВК"). А також сьогоднішня заява Зеленського про те, що Україна буде в НАТО, або Україна матиме ядерну зброю, що виглядало як прямий шантаж західних країн щодо запрошення до Альянсу.
Для чого все це заявляв Зеленський і в чому сенс загалом "план перемоги" аналізує "Країна".
За пунктами
Присвячений плану перемоги виступ президента Зеленського у Раді 16 жовтня у присутності всього військово-політичного керівництва країни та дипломатичного корпусу тривав трохи більше півгодини. Не можна сказати, що презентований план став сенсацією, оскільки достатньо його зміст був уже відомий, завдяки "зливам" від західних співрозмовників Зеленського.
Проте певні подробиці ми дізналися від президента, і, звичайно, важливими були акценти в тексті його виступу, яких би, зрозуміло, не було, якби план просто опублікували як сухий документ.
Отже, Зеленський охарактеризував план перемоги як "шлях посилення України". За його словами, це необхідно не лише для того, щоб "захистити українські позиції", а й "прокласти міст до проведення другого "саміту світу", який поставить справедливу для України крапку у цій війні". Мається на увазі на українських умовах.
"Ми повинні реалізувати план перемоги, щоб змусити Росію бути на "саміті миру" і бути готовою до закінчення війни", - повторив Зеленський ще раз.
Завдання посилити Україну знову мають взяти на себе західні союзники, заявив український лідер. Київ пропонує це зробити за "планом перемоги", який складається з п'яти пунктів та ще трьох "секретних доповнень".
"Перші чотири – це час війни, щоб її завершити. П'ятий пункт – на час після війни, щоб гарантувати безпеку", – зазначив Зеленський.
Першим пунктом він назвав запрошення України до НАТО вже "зараз". Тобто до закінчення війни. На думку президента, цей крок став би свідченням рішучості союзників і означав би неминучість євроінтеграції для України і безальтернативність демократії в країні.
"Путін має бачити, що його геополітичні розрахунки програшні. Росіяни мають це відчути: їхній цар програв геополітично світу", - заявив український президент.
Як сказав близький до Банкової політолог Володимир Фесенко в інтерв'ю Radio NV заявив, що головне значення ідеї із запрошенням до НАТО - "відразу продемонструвати Путіну, що членство України в НАТО не буде предметом торгів", тобто це дипломатичний хід.
Але, як ми вже писали, зараз коментарі щодо запрошення України до НАТО від США та інших західних країн йдуть негативні. Крім того, для офіційного запрошення України до Альянсу потрібна згода всіх членів. Що зараз виглядає зовсім нереальним завданням. З огляду на позицію як мінімум Угорщини та Словаки. Та й деяких інших країн.
Пункт №2 називається "Обороною".
У ньому йдеться, що ЗСУ мають продовжувати бойові дії на російській території, щоб не допустити створення "буферних зон" на своїй (тобто плацдармів російської армії), протидію настанню росіян із захоплених земель, допомогу партнерів у комплектуванні бригад резерву для ЗСУ, участь західних країн-сусідів у збиванні російських ракет (тобто взяття під захист їх ППО західної та південної частин України), зняття обмежень на удари "дальнобоєм" углиб РФ та надання таких коштів;
"Оборонний" пункт плану має секретне доповнення, і до нього мають доступ саме ті партнери, які мають відповідний потенціал допомоги", - зазначив президент. Аналогічний додаток є і до третього і четвертого пунктів.
Як писала "Країна", тема дозволу бити ракетами та дронами по території РФ не сходить з вуст Зеленського щонайменше місяць. І що ця умова буде у плані перемоги, українська сторона визнала одразу, коли ПП почав широко обговорюватися.
Домогтися від США та союзників права на "дальнобій" поки не вдалося. Але Зеленський продовжувати говорити про це, зробивши на цьому пункті акцент і в промові перед парламентом.
"Суть у тому, щоб збільшувати ціну війни для росіян - не тільки для Путіна, не тільки втрати для армії, а загалом для росіян, щоб вони відчули, що війна йде і в них на території. Це теж примус, інструмент примусу Росії до завершення війни", - пояснює зміст цього пункту Фесенка в інтерв'ю Radio NV.
Ще одне пояснення плану перемоги дав радник глави Офісу президента Михайло Подоляк. Він заявив, що цей план передбачає не звільнення всіх захоплених РФ територій військовим шляхом, а примус Росії самої вивести звідти свої війська на кордони 1991 року.
"Президент неодноразово про це говорив - це не питання звільнення всіх окупованих територій військовим шляхом. Це план примусу Росії - створення умов, коли для Росії залишається надто високою ціна, щоб залишатися хоча б на одному клаптику української території", - сказав Подоляк.
Пункт №3 "Стримування" говорить про розміщення на території України "комплексного неядерного пакету заборони подальшої російської агресії".
Президент розмірковує на цю тему без уточнень, що мають на увазі. Фесенко припускає, що йдеться про військові бази країн НАТО, які, втім, поки йде війна, навряд чи розміщуватимуться, але це "може бути одним із запобіжників проти нової війни" особливо в тому випадку, якщо не буде членства в НАТО.
Бортник вважає, що мають на увазі розміщення західних ракетних систем на постійній основі.
Однак це можливо тільки після закінчення війни (якщо тільки країни НАТО не зважаться на пряме зіткнення з РФ, готовності до чого поки не видно).
У пункті №4 пропонується США, Євросоюзу та іншим партнерам укласти договір про "спільний захист наявних в Україні критичних ресурсів, спільного інвестування та використання… відповідного економічного потенціалу".
Як уточнив Зеленський, йдеться, зокрема, про уран, титан, літію, графіту та інші стратегічні ресурси, які "підсилить у глобальній конкуренції або Росію та її союзників, або Україну та демократичний світ".
"Фактично це запрошення транснаціональних компаній в Україну. Це може викликати глухе обурення серед національних еліт, які хочуть самі експлуатувати українські надра. І потужні конкуренти їм зовсім не потрібні. Але поки що йде війна і завдають ударів по інфраструктурі, сумнівно, що західний капітал масово сюди зайде", - коментує політолог Руслан Бортник.
Пункт №5, який не має назви, за словами Зеленського, розрахований на післявоєнний час.
"Ми припускаємо у разі згоди партнерів заміщення окремих військових контингентів збройних сил США, дислокованих у Європі, українськими підрозділами", - заявив президент.
Як вважає Фесенко, ідея про таке рокіровка може виходити від екс-прем'єра Великобританії Бориса Джонсона, який щось схоже висловив у своїй колонці для Daily Mail. І це може бути пропозиція команді Трампа, яка загрожує радикально зменшити американську присутність у Західній Європі.
Бортник, втім, сумнівається, що США всерйоз наважаться вивести війська, оскільки їхній європейський контингент, зокрема, забезпечує американський вплив у цій частині світу. Але українським військовим можуть запропонувати вирушити з якоюсь місією на Балкани, якщо там стане палко, або на Близький Схід, або в якісь африканські країни. Тобто ЗСУ стане силою, яку можна використати на користь США та глобального Заходу в будь-якій точці світу.
Запобіжники для Трампа
Відповіді західних партнерів, від яких, власне, і залежить виконання "плану Зеленського" хоч і були дипломатично ухильними, але загальний зміст їх уже зрозумілий: план схвалення не отримав.
"Ми прийняли цей план до уваги, обговорюватимемо окремі його аспекти, з багатьох питань необхідно поглибити наше розуміння, у нас буде діалог за зачиненими дверима, і я не можу зараз заявити, що ми повністю підтримуємо всі його пункти ", - цитує генсека НАТО Марка Рютте агенція Reuters.
У Білому Домі заявили, що щодо застосування далекобійних ракет – одного з ключових пунктів ПП – позиція США не змінилася.
Також у Вашингтоні та НАТО сказали, що не бачать можливості для запрошення України до Альянсу на даний момент.
Фесенко в інтерв'ю Radio NV вважає, що не варто чекати на однозначну реакцію від західних союзників.
"За окремими позиціями ми отримаємо позитивну відповідь, по окремих - точно ми відповіді не отримаємо, під час війни - принаймні. Або нам скажуть, що трохи треба почекати. Або відповідь буде такою, що "залежно від обставин ми це зробимо" і так далі… Головне – акцент на те, що Заходу, зрештою, треба демонструвати силу – і у підтримці України, і головне – у тиску на Путіна. У цьому я бачу головне значення цього плану”, – сказав політолог.
А Зеленський, на думку Фесенка, "максималіст" і намагається "зараз підняти планку" запитів, аніж натиснути на партнерів.
Бортник підтримує цю версію із застереженнями: "Українське керівництво зробило нарешті план перемоги публічним, ймовірно, через те, що його непублічне просування зазнало невдачі. Київ сподівається, що фактор публічності викличе тиск на союзників, у тому числі й громадське, на що можна буде спертися. Я б навіть сказав, що це, скоріше, не план, а стратегія, яка насамперед має політико-інформаційні цілі".
Ще в Україні можуть робити розрахунок на те, що, можливо, завищені вимоги послужать "запобіжниками", якщо Трамп все ж таки виграє президентські перегони в США і буде налаштований зробити якісь кроки для швидкого врегулювання конфлікту.
"План перемоги зафіксував позицію України. І тепер, якщо її примушуватимуть до переговорів, вона зможе послатися на раніше заявлені умови", - каже Бортник.
Втім, невідомо, чи хтось на ці умови звертатиме увагу.
"План перемоги" це, по суті, набір побажань та вимог до західних партнерів. Але якщо вони їх не захочуть виконувати, то Україна не матиме жодних важелів впливу, щоб змусити їх це зробити.
У зв'язку з цим політологи прогнозують тяжкі наслідки для Зеленського, якщо "план перемоги" провалиться.
Провал "плану перемоги" стане для Зеленського Голгофою, вважає експерт Олександр Харебін.
На його думку, якщо план не спрацює, політичні наслідки для президента будуть катастрофічними.
"Це буде Голгофа. Його розіпнуть. Це буде його особиста Голгофа. Якщо все, що є в плані, не здійсниться", - вважає він.
Харебін вважає, що Україна підійшла до критичної межі.
"Ситуація зараз дійшла до межі, після якої або крах, або хрест, або громадянська війна. Або перемога", - сказав експерт.
Крім того, сьогоднішні заяви Зеленського на тему "чи Україна буде в НАТО, чи Україна матиме ядерну зброю" може ще більше ускладнити для Києва діалог із Заходом (не кажучи вже про Глобальний південь) і, потенційно, мати вкрай негативні наслідки для країни, вважає джерело "Країни" у дипломатичних колах.
"Реальний "план перемоги", як його бачать на Банковій, полягає в тому, щоб воювати доти, поки в Росії не настане "смута і бунт". У Києві чекають це у разі початку мобілізації. Хочуть стимулювати процес ударами по території РФ або рейдами до прикордонних регіонів, а також запрошенням до вступу до НАТО. Щоб, як сказав Зеленський у своїй промові, росіяни дійшли висновку, що "цар програє". Такий план. При цьому в Києві виходять із того, що ЗСУ зможуть утримати фронт, хай і відступивши на Донбасі. у Росії досі не виправдовувалися. Це одна сторона питання - це побоювання Києва, що Захід чинитиме тиск, щоб піти на компроміси з Росією. дозвіл на удари далекобоєм та запросити до НАТО. Це різко ускладнить будь-який діалог про припинення війни. Більше того, це створює загрозу прямого військового зіткнення Заходу та РФ. Що в Києві також сприймають як позитивний сценарій, розраховуючи, що західні армії вступлять у війну з Росією, що різко змінить баланс сил на користь Москви. Але Захід воювати з РФ безпосередньо не хоче, побоюючись переростання конфлікту в ядерну війну. І спроби Києва підштовхнути ЄС і США до кроків, які можуть посилити напругу між Заходом і РФ, аж до прямого зіткнення, викликають у західних країнах все більші побоювання і навіть відторгнення. А заяви Зеленського на кшталт сьогоднішньої з приводу ядерної зброї може цей тренд лише посилити. І це вкрай небезпечна потенційно для України ситуація, оскільки із "захисника Європи, який зупиняє російські війська на далеких підступах", країна ризикує перетворитися на очі Заходу на джерело загрози провокування ядерної війни. Наслідком цього може стати, як мінімум, ще активніший "примус до миру", до якнайшвидшого закінчення війни на умовах територіального компромісу з РФ. Як максимум - згортання допомоги та початок діалогу Заходу з Росією "через голову" Києва", - припускає дипломат.