Складність української історії і непослідовність нинішніх владоможців можна продемонструвати одним наочним прикладом. Володимир Винниченко був не лише головою першого українського уряду і творцем Універсалів, відомим письменником і громадським діячем - він короткий термін входив до радянського уряду, був заступником голови Раднаркому УСРР і наркомом закордонних справ. Тобто, він підпадає під дію закону про декомунізацію. Натомість у нас вулицю Юрія Коцюбинського перейменовують на вулицю Винниченка. Арка Дружби народів, генерали Кирпонос і Ватутін і навіть письменник Микола Островський під дію цього закону не підпадають - натомість їх "декомунізують". Скажу більше: під закон про декомунізацію не підпадає навіть Карл Маркс - почитайте текст закону. Тобто, у нас відбувається вибіркова декомунізація? За принципом "подобається" - "не подобається"?