Щодо останньої заяви по Криму прес-секретаря Трампа.
Думаю, її призначення - внутрішнє.
Не випадково, що заява відбулася якраз після відставки радника Трампа Фліна. Останньому якраз ставили в вину те, що він вів перемовини з російським послом щодо скасування санкцій ще до вступу на посаду.
Це скандал і досить ганебний. За всіма правилами інформаційної роботи, треба було негайно переключити увагу на щось та погасити ситуацію.
Відповідно, в Адміністрації Трампа поспішили зробити таку заяву, яка дезавуює ідею про проросійськість Трампа.
І тут найкращий спосіб це зробити - сказати, що Крим - український.
Проте, і після цієї заяви так само було висловлено сподівання на "співпрацю Кремля і Білого Дому".
Характерно, що сам Трамп особисто поки що нічого проти Росії не казав, тримаючи паузу.
Не забуваймо, що зараз у Конгресі знову говорять про схвалення Акту на підтримку України, який вже було ухвалено минулого року, і який "завис" на рівні комітету Сенату, та так і не набув чинності. Зараз, в умовах нинішньої ситуації, схвалення Акту було ймовірним. Більше того - ймовірним було і подолання гіпотетичного вето Трампа. А це б суттєво похитнуло позиції нового президента, та й позбавило би його шансу на маневр у майбутньому.
Тому команда Трампа зіграла на випередження.
Тепер Акт на підтримку України може знову "зависнути".
Яке це все має практичне значення:
- велика угода Росії та США зараз є неможливою. Очевидно, у цьому "допомогли" кавелерійські наскоки Трампа, чиє оточення занадто поспішило, прикладом чого є доля Фліна;
- ця заява - стосується позиціонування Трампа в середині США, як "правильного американця", а не "агента Путіна". Це не значить, що Україна і справді хвилює Трампа;
- необачними кроками Трамп допоміг у оформленні в політичних колах США досить потужного лоббі, яке є певною мірою проукраїнським, і яке не вийде ігнорувати.
Далекосяжні висновки робити зарано.
Співпраця з Кремлем все одно не відкидається. Просто вона може бути значно менш публічною та офіційною.
Очевидно, ми лише спостерігаємо початок процесу.